У Росії на РПЦ МП в чотири рази частіше стали подавати в суд

На тлі економічної кризи росіяни стали в чотири рази частіше судитися з Російською православною церквою (РПЦ). Про це свідчать дані картотеки арбітражного суду …

Так, якщо в 2010 році до православним монастирям і парафіям було подано лише 54 позову, то в 2015 році їх було вже 212. Загальна кількість судових позовів, у яких структури РПЦ виступають відповідачами, вже перевалила за тисячу.

Якщо на початку 2000-х подача позову до монастиря або православному приходу здавалася скандальним нонсенсом, то тепер судові тяжби зі структурами РПЦ стали повсякденною буденністю. При цьому, як з’ясувала «Газета.Ru» кількість позовів, поданих до структур РПЦ, за останні п’ять років зросла в чотири рази. Так, якщо в 2010 році до православним монастирям і парафіям в арбітражні суди було подано лише 54 позову, то в 2015 році їх було вже 212.

Всього ж в картотеці арбітражного суду міститься інформація про 2623 справах з участю структур РПЦ. В 1109 арбітражних справах монастирі і православні церковні приходи виступають відповідачами, в 1222 — позивачами. В інших судових розглядах, за даними картотеки, РПЦ бере участь як третя особа.

Основний пласт позовів до православним монастирям і парафіям пов’язаний з неплатежами за комунальні послуги: воду, електроенергію, газ.

У цю ж групу можна включити позови від податківців, пов’язані з платежами до Пенсійного фонду і різних держмита та штрафів. Так, в першому кварталі 2016 року до структур РПЦ в арбітраж надійшло 58 позовів, з них 27 — від комунальників і 10 — від податківців. Суми заборгованостей за прострочення становлять від 7 тис. до 120 тис. руб. При цьому до числа злісних неплатників, як правило, потрапляють церкви у віддалених районах, з малим числом парафіян.

Друга група судових тяжб з участю РПЦ пов’язана зі спорами навколо нерухомості та земельних ділянок.

При цьому з церковниками з-за різних будівель судяться навіть спортсмени — наприклад, в Саратовській області спортивний клуб «Буревісник» намагається відсудити будинок у єпархії. Приміщення належали спортклубу ще з радянських часів, проте в 2012 році спортсменів звідти стали виселяти у зв’язку з поверненням церкви її збереженої дореволюційної власності.

Між тим, починаючи з 2010 року суттєво збільшилася кількість позовів від підприємців і будівельних фірм з вимогами розрахуватися за виконані роботи.

Суми позовних вимог варіюються від декількох сотень тисяч рублів до сотень мільйонів. Наприклад, найбільший позов до структур РПЦ за всю новітню історію Росії було подано в минулому році до Арбітражного суду Володимирській області. ТОВ «Проектний інститут «Гипроком» вимагає стягнути з муромського чоловічого монастиря 292 млн руб. за будівництво православної гімназії, піклувальна рада, яку очолює екс-керівник Рахункової палати Сергій Степашин.

З матеріалів арбітражної справи №А11-1922/2015 слід, що у 2013 році компанія побудувала в Муромі будівля православної гімназії преподобного Іллі Муромця. Замовником об’єкту виступав монастир, якому зараз належить будинок і представники якого підписували акти про виконаних роботах. Але гроші будівельникам так і не були перераховані. У свою чергу, представники єпархії стверджують, що повністю розрахувалися з будівельниками, а суперечка виникла через необережність керівника компанії, який вивів гроші з фірми і зараз перебуває під слідством.

Іноді судові тяжби, пов’язані з церквою, закінчуються досить курйозно. Наприклад, в минулому році Нижегородський арбітражний суд зобов’язав місцеву єпархію молитися про здоров’я власників компанії «Ера» та їх близьких в рахунок боргу в 200 тис. руб.

Борг виник після того, як церковники не змогли розрахуватися за виконані будівельні роботи.

Офіційні представники Московського патріархату РПЦ коментувати зростання судових позовів відмовилися, заявивши, що не володіють статистичними даними арбітражних судів. При цьому в розмові вони не виключили, що збільшення судів за участю структур РПЦ пов’язано із збільшеною активністю церкви.

«Зараз триває процес передачі нерухомості церкви, крім того, стало будуватися більше храмів і монастирів, церква виступає і як господарюючий суб’єкт, а значить, можуть виникати подібні спори з іншими господарюючими суб’єктами, — пояснюють в Московському патріархаті.

— Але щоб предметно все це обговорювати, потрібно розбиратися з кожним позовом і знати статистику».

Цієї ж версії дотримується протодіакон РПЦ Андрій Кураєв. «По-перше, збільшується число церковних суб’єктів, які беруть участь у майнових та правових відносинах, — пояснює Кураєв. — Збільшується кількість парафій, монастирів, парафій і т. д. По-друге, позначається відсутність правової культури, величезна неакуратність ведення паперів та небажання відчувати відповідальність. І треба відзначити, що деякі архієреї мало чим відрізняються від простих громадян, які беруть кредит, не розуміючи, що беруть чужі гроші, а віддавати доводиться свої. Чим більше церква входить в мирські справи, тим більше вона сама “обмирюється”. А значить, “обмирюється” і її образ в очах інших людей. І за останні роки церква зробила багато для того, щоб її сприймали не як посольство Боже на землі, а як господарюючий суб’єкт і громадську організацію, у якої є свої егоїстичні інтереси».

Крім того, на думку Кураєва, свою роль у зростанні позовів до церкви відіграв і економічна криза. Бізнесмени вчаться рахувати кожну копійчину, і на що кілька років тому вони могли б закрити очі, пробачити і списати, тепер намагаються стягувати, тому що ці кошти їм необхідні для власного виживання.

За матеріалами Германа Петелина, «ГАЗЕТА.RU» і Портал-Credo.ru.

   
Новини релігії – Сьогодні – VlastiNet

Загрузка...
Актуальные комментарии и обсуждения новостей