У NASA засумнівалися в можливості створити базу на супутнику Марса: Навіщо нам Червона планета?

Побудувати перевалочну базу для колонізаторів, на одному із супутників Марса, не вдасться. Так заявили вчені, які провели ряд досліджень на двох супутниках.

 

Справа в тому, що Фобос і Деймос, так називаються астероїди-супутники, які хотіли використати в якості базової станції для подальшого транспортування на Марс, не придатні з багатьох причин. По-перше, це статичну електрику, яке виникає із-за сильного сонячного вітру і здатний накопичуватися на скафандрах і всьому необхідному обладнанні. А накопичений заряд, може проводити напруга у десять тисяч вольт. Така статика безсумнівно може пошкодити астронавтам, а так само сильно впливати на роботу техніки. По-друге, стало відомо, що рух Фобоса поступово сповільнюється із-за впливу Марса. Тим самим орбіта супутника поступово знижується і в результаті Фобос впаде на Марс. Що стосується Деймоса, то він, навпаки, віддаляється.

Тим не менш у NASA є деякі плани на Фобос. Так як супутник завжди повернений однією і тією ж стороною на Марс і сигнал із Землі проходить без затримок, не так як на марсіанській території, то буде дуже зручно проводити дистанційні роботи на поверхні планети. Ще однією перевагою є те, що Фобос має слабке поле тяжіння, тому саджати космічні апарати туди набагато простіше і безпечніше.

 

Міжпланетну стадію розвитку для людства допомагає зробити керівник американської компанії SpaceX, яка займається випуском новітньої космічної техніки. Ілон Маск пропонує до 2040 року заснувати колонію на Марсі, яка налічувала близько 600 осіб. Сенс своєї ідеї він озвучує так: “У поточній ситуації, людство приречене, коли-небудь ми всі обов’язково загинемо”. Ілан мав на увазі падіння астероїда, яке одного разу винищило динозаврів, так і те, що людство саме себе знищить. Ведучи нескінченні війни і маючи в своєму арсеналі найпотужніші зброї ми цілком здатні призвести планету до загибелі. В добавок, вже півтора століття людство видобуває і переробляє нафту. Переробляючи нафтопродукти, ми насичуємо атмосферу парниковими газами, які ніяк не є частиною нашої екосистеми. І такі далекосяжні можливі наслідки ніхто передбачити не в змозі.
“Ефект огляду”, який помітний з орбіти і видимий нашим космонавтам, досить тривожний. Наша планета стала помітно тендітною і сильно стоншена шар атмосфери – це перший тривожний “дзвінок” про неминучої катастрофи. Найменші зміни в екосистемі Землі, можуть привести її до загибелі.

 

Заслуга кампанії SpaceX полягає в тому, що про регулярні запусках заговорили, як про щось стабільно рентабельне. Ключовим завданням у компанії стало створення багаторазової першої ступені, що і було зроблено 30 березня цього року. Подальші плани Ілона Маска йдуть у напрямку створення спеціального обладнання, яке буде добувати паливо з корисних копалин на Марсі. А це значною мірою допоможе майбутнім колоністам. Вельми амбітні плани Маска перебувають поки лише в безпечному транспортуванню людей на планету, та забезпеченням їх лише базовою системою виживання. Будівництво ж більш великої інфраструктури вимагає залучення більшої кількості компаній і людей.

А поки SpaceX планує будувати нові заводи, тестувати ракети BFR і паливо для тривалих подорожей в космосі. Процес випробування почнеться з коротких польотів на висоту в кілька сотень кілометрів, а вже після створення необхідних технологій будуть відбуватися пілотовані орбітальні польоти. Зараз це можна розглядати лише абстрактно, як цікаву перспективу в далекому майбутньому, так як залишається ряд не вирішених проблем, пов’язаних з захистом від випромінювань під час польоту і ряд питань, пов’язаних з науковими та технічними темами різного масштабу.

 

На Землі також планується продовжити досить фантастичний проект про який говорили ще у 1984 році на пленумі ЦК КПРС. Цей проект передбачає перекидання сибірських річок на південь для забезпечення необхідної водою посушливих регіонів. Однак цей задум не був здійснений і заговорили про нього тільки зараз, тому що сучасні технології це дозволяють. Футуролог Олександр Кононов вважає, що фантастичний проект досить реальний, так як є варіант використання землерийних машин Ілана Маска. Звичайна така машина прокладає за добу тунель в 100 метрів, а машини Маска працюють в три рази швидше і за добу роблять 300 метрів. Таким чином Ілон запланував зробити автомобільну підземну дорогу-метро між Вашингтоном і Нью-Йорком. Такого виду технології допоможуть не тільки вирішити ряд проблем з посушливими районами країн, але і бути дуже корисні в колонізації Марса. Спорудження підземних міст на планеті Марс, з допомогою подібних методів, забезпечить хороший захист від радіації і метеоритів майбутніх “марсіан”. Такі нововведення будуть відпрацьовуватися на Землі. Так, планується побудувати недалеко від Північного полюса місто Умка, який буде не лише гарним проектом, але і комфортабельним місцем для проживання. У японців вже є проекти для будівництва міст під водою де використовуються нові вдосконалені землерийні машини. Такі ж роботи передбачені і для пустелі.

Ось таким не хитрим чином наша Земля може перетворитися на чудовий розкішний курорт, і людство виконає головну свою місію по збереженню своєї планети.

   
Новини з світу науки

Загрузка...
Актуальные комментарии и обсуждения новостей