Подорож до Аргентини. Чим знаменита дельта річки Парана?

Карта дельти річки Парана в районі міста Тигрі
Ст. Жестков, особистий архів

Що таке дельта річки, багато дізналися ще в школі. Наскільки я пам’ятаю, дельта, тобто розповзання гирла річки вшир і перетворення одного русла в десятки тільки більш дрібних, утворюється в деяких річках при їх впадінні в море. Свою назву дельта отримала з-за схожості на однойменну грецьку букву. Але бувають дельти і біля річок, що впадають в інші більш потужні річки, тобто у приток.

Такий річкою є Парана, друга за довжиною після Амазонки річка в Південній Америці. Назва річці дали індіанці гуарамо і тупі, які споконвіку селилися на її берегах. У перекладі з однієї мови Парана означає «велика ріка», а з іншого – «велика, як море». А індіанці гуаяки з-за великої кількості водоспадів називали її «річка нещастя». Крім того відомо таку назву, як «мати моря». Всі ці словосполучення об’єднує визнання народами, колись населяли ці землі, величі могутньої ріки та її значення в їхньому житті.

Неподалік від Буенос-Айреса Парана впадає в Ріо-де-ла-Плата. Ось там-то і починається, або швидше закінчується, її знаменита дельта.

Парана – річка велика (4880 км це не жарт), і дельта у неї теж вражаюча: що простягнувся в довжину на 130 км, вона розтеклася на 65 км, утворивши при цьому безліч островів. Великих рукавів у неї 11, головний з яких – Парана-Гуасу, а вже більш дрібних – число майже незліченна.

Острови в дельті зростають постійно. Річка несе зібрані з величезної території мільйони тонн піску, глини та мулу. Всього за рік Парана переміщує близько 160 млн. тонн грунту. В основному це мул (близько 60%), глина (до 25%) і пісок (близько 15%). Велика частина, зрозуміло, проноситься через дельту транзитом, але частина застряє в ній, намиваючи нові острови і розширюючи існуючі. Спочатку утворюються мілині, на яких починається бурхливе зростання очерету та інших водних рослин, потім там вкорінюється эритрина, яка укріплює береги, даючи тим самим можливість появи там іншим рослинам. Завдяки цьому кожен рік дельта подовжується на 40-60 метрів.

Цікаво, що всі острови мають підняті над річковою водою берега зі злегка опущеним центром, в якому частенько розташоване озерце, поступово перетворюється на болото. Тривалий час острова були незаселеними або мало освоєними. Проте в кінці XIX століття масовий приїзд малозабезпечених емігрантів з європейських держав, в тому числі і з Східної Європи, викликав бурхливе зростання жител на прилеглих до материка островах, поступово переміщаються все далі й далі вглиб дельти.

Населених пунктів у звичному значенні цього слова на островах так і не з’явилося, хоча загальна чисельність постійно проживаючого там населення досягла до початку 30-х років минулого століття значної цифри в 25 тисяч осіб. Житлові будинки будувалися переважно на берегах проток, найчастіше на маленьких островах по одному будинку, при цьому щільність забудови практично не перевищила цифру – 15 будинків на 1 кв. км.

Спочатку населення в основному займалося заготівлею і переробкою деревини, вирощуванням фруктів, бджільництвом, розведенням нутрій і водосвинок, незважаючи на те що ті водилися, так продовжують жити в тих місцях в значних кількостях. Однак відтік населення на материкову частину країни дещо змінив вид діяльності постійно проживає на островах населення. Тепер ті три з лишком тисячі чоловік, які все ще постійно живуть в дельті Парани, виготовляють плетені меблі, предмети побуту і сувеніри, що користуються попитом в туристичний сезон. Багато з них пішли у сферу обслуговування значного туристичного потоку, який буквально наповнює життям острова місцевим влітку.

Слід враховувати й те, що частину наявних на островах будинків тепер використовується лише в якості дач, для літнього відпочинку городян, але при цьому вимагає постійної уваги. Це теж один з видів зайнятості постійного населення. Популярний колись вирощування льону з подальшою його переробкою в волокно практично не затребувана із-за появи величезного асортименту хімічних волокон. Багато продовжують тримати велику рогату худобу, на островах живе до 35 тисяч голів корів.

Більшість будинків стоїть на палях. Це викликано високими паводками і нерідкими повеней, виникаючими після проливних дощів. Як правило, біля будинків є місце для паркування човна або катера, які у відсутність власників піднімають на берег. У магазин, розташований на сусідньому острові, жителі дельти плавають на рейсовому катері, дітей в одну з чотирьох шкіл, розташованих на островах, приносить шкільний пароплавчик. Поліція, швидка та пожежники теж переміщаються тільки по воді. Для тих, кому поїздка в магазин з різних причин утруднена, по дельті безперервно курсує кілька пересувних торгових точок, і хоча ціни там дещо вище, ніж у стаціонарних магазинах, плавучі крамниці все ще користуються популярністю.

Елементарні побутові зручності є на багатьох островах. Однак у зв’язку з тим, що газифікація їх не передбачається, спеціалізована фірма забезпечує потребують балонами з газом, так само йде справа і з питною водою. На деякі острови досі не проведено електрику, ось там із зручностями, звичайно, гірше, особливо, якщо у вас відсутня власна дизельна електростанція. А ось з телефонним зв’язком та інтернетом на всіх обжитих островах все в порядку.

Не так для зручності жителів, як радше для залучення туристів, по островах першої лінії прокладено кілька пішохідних туристичних маршрутів. Дерев’яні доріжки біжать по високому березі, перебираючись з острова на острів містками, а іноді високо злітають в повітря, щоб не заважати проходження під ними яхт з високими щоглами, так і туристам відкривається більший огляд з тієї верхотури, на яку їм доводиться підійматися.

Ось частина одного з днів, які ми провели в Буенос-Айресі, та була присвячена цьому став досить популярним розваги, починається від невеликого причалу прибережного містечка Тигрі. У нашого гіда Максима все було схоплено і там. Нас чекав невеликий катерок з справжнім морським вовком за штурвалом і подорож по дельті Парани почалося. Кілька годин, проведених на борту катера і на дерев’яних доріжках островів, нам виявилися зовсім не в тягар, а доставили очікуване задоволення.