Пауза у відносинах. Чому новий Кабмін не поспішає налагоджувати діалог з МВФ

Україна вже 7 місяців обходиться практично без міжнародних донорів. Які перспективи розморозити програми фінансування і навіщо це потрібно

«У вівторок (19 квітня 2016 року. — Фокус) я була в складі делегації України на весняних зборах Міжнародного валютного фонду (МВФ). Ми зустрічалися з місією МВФ, з Крістін Лагард, зі Світовим банком. І можу вам сказати, що місія налаштована приїхати якомога швидше», — розповіла журналістам голова НБУ Валерія Гонтарєва. За її словами, зараз все залежить від Міністерства фінансів: коли в цьому відомстві підтвердять, що будуть готові приймати гостей з МВФ, місія відразу ж приїде. У свою чергу, в Мінфіні станом на 26 квітня так і не озвучили конкретної інформації щодо зустрічі з представниками фонду. Спочатку 20 квітня міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що Україна готова до приїзду місії МВФ, однак не назвав дати її можливого прибуття. Через кілька днів, 26 квітня, заступник голови Мінфіну Артем Шевальов повідомив, що розраховує визначити дату приїзду місії фонду до Києва в найближчі тижні. Поки урядовці визначаються, як і коли їм приймати представників головного кредитора України, Фокус моделює можливі сценарії подальших відносин з міжнародними донорами.

Кроки назустріч

Однією з причин тривалої паузи фінансування України з боку МВФ була політична криза, вирішення якого очікували в фонді. Сама по собі поява нових господарів міністерських кабінетів не означає, що програма фінансування буде автоматично розморожена і черговий третій транш негайно надійде в Україну. Адже, як оцінюють опитані Фокусом експерти, для отримання траншу треба здійснити ряд дій, що може зайняти від 1-го до 3-х місяців. Тобто раніше червня 2016 року грошей МВФ не варто чекати в будь-якому випадку.

За словами гендиректора компанії Pro-Consulting Олександра Соколова, в першу чергу парламентаріям потрібно взятися за 19 законопроектів, прийняття яких дозволить виконати умови МВФ для отримання чергового траншу. «Треба почати розгляд необхідних законодавчих ініціатив і паралельно запросити місію МВФ для оцінки прогресу в реалізації заходів, передбачених чинною програмою», — розповідає про майбутній алгоритмі дій старший економіст Центру економічної стратегії Ірина Піонтковська.

Раніше червня 2016 року грошей МВФ не варто чекати в будь-якому випадку

За її словами, після від’їзду місії, яка буде працювати в Україні близько двох тижнів, у разі успішного перегляду програми до виділення коштів може пройти від 1 до 2 місяців. Втім, на швидкість розгляду законопроектів Верховною Радою може вплинути наступ травневих свят, під час яких політична і ділова активність в Україні затухає на 1-2 тижні.

Як підкреслює начальник відділу ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик, новому уряду доведеться або верифікувати раніше досягнуті домовленості між МВФ і попереднім урядом, або спробувати переглянути окремі пункти угоди. «Значна частина позик МВФ надавалася для власної підстраховки на період платежів за раніше отриманими позиками самого МВФ або найбільших донорів фонду. Так як планові виплати за кредитами МВФ в 2016 році не є значними, так само як і виплати за публічним зовнішніми боргами, український уряд має час для переговорів», — уточнює Шулик. Крім цього, простір для маневру з’являється завдяки реструктуризації держборгу, про яку вдалося домовитися з кредиторами України восени 2015 року. Таким чином, не відчуваючи тягаря короткострокових боргів, у Мінфіні не поспішають називати дату приїзду місії МВФ і відповідно брати на себе не завжди популярні зобов’язання щодо виконання умов програми.

Нагадаємо: після формування першого Кабміну Арсенія Яценюка (27 лютого 2014 року) місія МВФ була відразу ж запрошена в Україну і приїхала вже на 6-й день роботи нового уряду. Тоді, в березні 2014 року, одним з ключових осіб в переговорах з фондом був голова НБУ, нинішній перший віце-прем’єр, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. Після втечі Януковича перспективи майбутніх виплат за держборгом і складна економічна ситуація в країні надавали прискорення українським переговірникам. В результаті Україна швидко погодила пакет реформ, а у МВФ схвалили дворічний кредит за програмою stand-by $17,01 млрд. Після отримання двох траншів ця програма була припинена. Замість неї 1 березня 2015 року МВФ схвалив програму розширеного фінансування загальним обсягом $17,5 млрд, яка, знову ж таки, була припинена після отримання двох траншів і продовжує стояти на паузі досі.

Найбільш реалістичним сценарієм на поточний момент представляється затягування процесу отримання фінансування від МВФ і пошук інших джерел фондування

Що ми втрачаємо

Поки в Кабміні продовжують думати над датою візиту місії МВФ, на паузі варто не тільки отримання чергового, третього траншу в рамках діючої програми розширеного фінансування. За словами Ірини Піонтковської, слідом за цим траншем в $1,7 млрд для України відкриється фінансування з боку Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації та запозичення під гарантії уряду США. Співрозмовниця Фокусу підкреслює, що відновлення співпраці з МВФ буде сигналізувати про серйозність намірів нового уряду щодо проведення структурних реформ та сприятиме залученню зовнішніх інвестицій в українську економіку, яка потребує для відновлення зростання. Продовження інвестиційної паузи, навпаки, буде і далі гальмувати відновлення економіки України.

Як зазначила на нещодавній зустрічі з журналістами глава НБУ Валерія Гонтарєва, незавершеність другого перегляду програми розширеного фінансування МВФ вже зробила неможливим нарощування валютних резервів тими темпами, які раніше Нацбанк запланував. Тому в квітні 2016 року правління НБУ було змушене змінити прогноз обсягу міжнародних резервів на кінець 2016 року з $19,6 млрд до $18,7 млрд. Проте в надії на відновлення співпраці з МВФ в Нацбанку вже прийняли рішення щодо зниження облікової ставки з 22% до 19% з 22 квітня 2016 року. Від цього показника залежить вартість позикових ресурсів для комерційних банків.

З отриманням чергового траншу від фонду НБУ пов’язують подальше пом’якшення монетарної політики і скасування адміністративних обмежень на валютному ринку. Як відзначають в Нацбанку, якщо б Україна не випала з програми розширеного фінансування МВФ більш ніж на 7 місяців, погоджена з фондом дорожня карта фінансової лібералізації вже була б реалізована. У разі повернення в програму, в центробанку збираються надолужити згаяне і продовжити лібералізацію інтенсивними темпами. Зокрема, іноземним інвесторам, які працюють в Україні, Нацбанк обіцяє «пряник» у вигляді скасування заборони на репатріацію дивідендів. Завдяки цьому інвестори зможуть конвертувати отриману в Україні прибуток в інвалюту.

Якщо МВФ не відновить фінансування, Україну чекає тривалий період активної економічної динаміки

Нагадаємо, табу на повернення за кордон дивідендів діяв в Україні з 23 вересня 2014 року. Таким чином регулятор в умовах кризи намагався протидіяти відтоку валюти з країни. «Кожен клієнт зможе обрати один банк для проведення цієї операції. Найближчим часом регулятор зобов’яже банки брати заявки клієнтів щодо їх намірів сплатити дивіденди в іноземній валюті та надати ці дані НБУ. Після отримання інформації про заплановані обсяги виплат дивідендів, НБУ визначить правила їх здійснення», — розповіла Гонтарєва про плани регулятора. Правда, глава Нацбанку зробила поправку, що скористатися цією можливістю компанії зможуть тільки після завершення другого перегляду програми розширеного фінансування МВФ. Таким чином, іноземні інвестори в Україні виявляються безпосередньо зацікавленою стороною у якнайшвидшому отриманні чергового траншу від головного кредитора. У свою чергу, реалізована на практиці скасування заборони на репатріацію дивідендів сприятиме припливу нових іноземних інвестицій в Україну.

Читайте також: Велика приватизація. Чи зуміє Лешек Бальцерович продати українські держпідприємства
У разі якщо фінансування МВФ не буде відновлено, на думку Ірини Піонтковської, Україну чекає тривалий період активної економічної динаміки. Для аналітиків агентства IBI-Rating найбільш реалістичним сценарієм на поточний момент представляється затягування процесу отримання фінансування від МВФ і пошук інших джерел фондування. «Але навіть якщо співпраця з фондом продовжиться на декларованих умовах, внутрішній попит з боку населення може знижуватися, що при відсутності компенсаторів на зовнішніх товарних ринках буде чинити тиск на економіку України. Тому ми прогнозуємо на поточний рік стагнацію або мінімальне зростання ВВП, незалежно від підсумків переговорів з МВФ», — підсумовує Віктор Шулик.

   
Свіжі новини економіки — VlastiNet

Загрузка...
Актуальные комментарии и обсуждения новостей