На Венері могли бути океани з вуглекислого газу

На Венері могли бути океани з вуглекислого газу

На цьому зображенні показана поверхня північної півкулі Венери, як її побачив космічний апарат «Магеллан», заглянув через густі хмари планети під час місії, що завершилася в 1994 році. Вчені припускають, що Венера, можливо, мала океанами вуглекислого газу в далекому минулому.

Венеру часто називають близнюком Землі, тому що саме цей світ більше за інших схожий на Землю за масою, розмірами, відстані до Сонця і хімічним складом. Тим не менш, хоча Земля є раєм для життя, Венера представляється пекельної планетою з жахливою атмосферою і хмарами з їдкою сірчаної кислоти, які вкривають пустелю, досить гарячу, щоб розплавити свинець.

Хоча на Венері в даний час нестерпно спекотно і сухо, коли-то на ній могли бути океани на Землі. Попередні дослідження дозволили припустити, що в атмосфері Венери досить води, щоб у минулому вона могла покрити планету океаном глибиною 25 метрів — якби вся ця вода яким-небудь чином випала у вигляді дощу. Але планета занадто гаряча, щоб вода охолонула і осіла, незважаючи на її обсяги.

Замість водяних морів вчені припустили, що Венера колись могла володіти дивними океанами з рідкого діоксиду вуглецю. Двоокису вуглецю в достатку на Венері.

«В даний час атмосфера Венери представлена здебільшого вуглекислим газом, 96,5% від обсягу», — повідомив автор дослідження Діма Болматов, фізик-теоретик з Корнельського університету в Ітаці, штат Нью-Йорк.

Двоокис вуглецю добре знайома на Землі як парникового газу, який утримує тепло, зігріваючи планету, видихається тваринами і використовується рослинами в процесі фотосинтезу. Хоча ця речовина може існувати у твердому, рідкому і газоподібному вигляді, на певній критичній позначці, що поєднує температуру і тиск, діоксид вуглецю може переходити в надкритичний стан. Воно може мати властивості як рідин, так і газів. Розчиняти метали, подібно рідини, але текти, подібно газу.

Щоб побачити, якими могли бути ефекти Венери з надкритичним діоксидом вуглецю, Болматов і його колеги досліджували незвичайні властивості цієї речовини. Про таких речовинах вчені знають небагато.

Зазвичай припускають, що фізичні властивості надкритичних рідин поступово змінюються разом з тиском і температурою. Але комп’ютерна симуляція молекулярної активності показала, що в надкритичним стані матерія може різко переходити від газоподібних до рідинним властивостями.

Атмосферний тиск на поверхні Венери в даний час в 90 разів вища, ніж на Землі. Але в перші дні планети це тиск могло бути в десятки разів вище. Так могло тривати відносно довго, від 100 до 200 мільйонів років. В таких умовах міг утворитися діоксид вуглецю в надкритичним стані з рідинним поведінкою, вважає Болматов.

«Це, в свою чергу, робить можливими такі геологічні особливості Венери, як ущелини і долини, схожі на устя річок майданчики, рівнини й інші відбитки активності схожого на рідину надкритичного діоксиду вуглецю», — розповів Болматов ресурсу Space.com.

Вчені виявили, що в залежності від тиску і температури скупчення газоподібному паливі надкритичного діоксиду вуглецю (Michael D1) могли збиратися в «мильні бульбашки» з газу, покритого товстим шаром рідини.

Болматов і його колеги збираються провести експерименти, які дозволять визначити, коли відбувся перехід від газоподібних до рідинним властивостями у діоксиду вуглецю в надкритичним стані.

Когда-то на Венере могли быть океаны из углекислого газа


   
Аномальные новости планеты

Загрузка...
Актуальные комментарии и обсуждения новостей