Казки та перекази про знаменитому Ходжу Насреддіна

Казки та перекази про знаменитому Ходжу Насреддіна

Кому не відомі казки та перекази про знаменитому Ходжу Насреддіна? Цей фольклорний персонаж, популярний в країнах мусульманського світу, складно охарактеризувати: можна назвати його і мудрецем, і авантюристом, і філософом, і юродивим, і богословом… А чи існував такий чоловік насправді, або це не більше ніж збірний образ?

Історій і байок про Ходжу Насреддіна ходить безліч. Так, розповідають, що якось він, побачивши, як дорого продають мовця папуги, збув покупцеві думаючого індика… В інший раз він зумів довести, що бідність краще багатства: грабують багатих, а бідних — ні… Готовий був взяти собі трьох дружин, якщо в одній не можуть поєднуватися кілька якостей… Твердив, що дружина — зло, але необхідне… Поспішав одружити сина, поки той не порозумнішав…

Просив заздалегідь гроші, що належать йому на похорон… Хотів померти, щоб не платити за лікування… Читаючи медичну книжку, знаходив у себе ознаки вагітності… Одужавши, дякував лікаря, який відмовився його лікувати… Сам виліковував хворих, погрожуючи спалити одного з них на ліки… Плакав під час молитви, так як борода мулли нагадала йому про зниклого цапа… Кукурікав, щоб день настав раніше… Щоб ослові було легше, їхав на ньому з мішком за плечима. А ще одягав ослу зелені окуляри, щоб той прийняв тріски за траву… Засинав знову, щоб повернути зі сну гроші…

Легенди свідчать, що Ходжу Насреддіну довго вдавалося обманювати смерть за допомогою різних хитрощів і вивертів. Однак і йому прийшла черга вмирати… А незабаром рознеслася чутка, що всякий, хто пройде повз могили Ходжі Насреддіна, він обов’язково посміхнеться…

Втім, ще питання, де похований Ходжа Насреддін… За право називатися його батьківщиною сперечалися більше дюжини східних міст. У турецькому Акшехире показують навіть його могилу, там же в Туреччині, в Хорто, нібито пуп заритий Ходжі Насреддіна… Знавці ніби достеменно з’ясували, що за життя Насреддін бував у Багдаді, Тегерані, Тифлісі, Ечміадзині, Дамаску, Трапезунді… Але який з цих міст був для нього рідним?

Радянський письменник Леонід Соловйов, автор двох «саг» про Ходжу Насреддіна — «Порушник спокою» і «Зачарований принц», висунув версію про те, що легендарний персонаж був сином седельщика родом з Бухари.

Не виключено, що образ все-таки був збірним. Адже у Ходжі Насреддіна безліч «побратимів» різних національностей: таджик Мушфікі, араб Джоха, уйгур Молла Зайдин, туркменів Кемине, російська Балакирь, індус Бірбал, вірменин Пулу-Пуги і багато інших веселуни, хитруни, блазні, дотепники і остроумцы…

Кожен з «двійників» Насреддіна чимось відзначився. Так, африканський Абунувас будував будинок на небі… Казахська Алдар-Косі околпачил чортів… Кхмерська Алеу надув купців… Тибетська дядечко Дэнба волосся садив і змусив поміщика на корові їхати…

Кореєць Кім Сон Даль уславився Феніксом і побував в гостях у самого короля… Бурундієць Гавкіт помінявся з левом стрілами… Фламандець Тіль Уленшпігель не тільки виходив з положення тим, що показував голу дупу, але й навчав осла книгу читати… Англієць Джек Хэннефорд передавав передачі в рай…

А ось який номер відколов єврейський жартівник Гершеле Острополер. Насолив він хасидам, і ті вирішили з ним розправитися незвичайним чином під час спільного обіду: «Віддамо всього смаженого гусака Гершеле, і що він буде робити з гускою, то і ми зробимо з них: зламає крильце, ми зламаємо йому руку, він візьме ногу — вирвемо у нього ногу». Але Герш вчасно зметикував, що справа погано. Тоді він перевернув гусака і почав лизати йому зад…

Ще один «побратим» Насреддіна, Шейх з Пакистану, як сидів на килимку і відпочивав. Пролетіла ворона і впустила послід на його чалму. «Тисячу разів дякую Аллаха», — сказав Шейх. Його дружина запитала: «За що ти дякуєш Богові? За те, що ворона на тебе наробила?». «Саме так! — відповів Шейх. — Слава Аллаху, що воли не літають».

Дахо з Ірану теж не відав зневіри. Він розлучився з благочестивою, але зовні непривабливу дружиною і одружився на красуні, але та виявилася блудницею… Дахо не забули повідомити, що нова дружина наставляє йому роги. «Ну що ж, — відповів Дахо, — чим є гній одному, чи не краще халвою поділитися з іншими?»

Якось почув Дахо, що дочка правителя міста Хакіма, щоб похвалитися своїм багатством, одягає на себе чотири спідниці, одну поверх іншої. «Ну і даремно, — сказав він, — хай хоч чотириста спідниць одягне, все одно всі знають, що під ними».

Приїжджі одного разу запитали Дахо: «Як називають у вашому місті дитинча корови?» Скільки Дахо думав, ніяк не міг згадати. І нарешті сказав: «У нас в місті його ніяк не називають, чекають, поки виросте, а тоді вже кличуть коровою». Воістину мудрий відповідь!

http://www.yoki.ru/anomalous/zagadki/29-12-2014/429484-zagadka-0/
   
Аномальные новости планеты

Загрузка...
Актуальные комментарии и обсуждения новостей